У Кабміні активно йде розробка закону про орендному житло. У Мінрегіоні кажуть, законопроект про оренду житла розробляється давно, але існуючий варіант «не охоплює всіх проблем, які хвилюють людей і на вирішення яких має бути спрямований новий документ».

     

Звідки візьмуться орендні будинку? Хто буде замовником будівництва, а хто – власником? Де взяти гроші для такого будівництва? Якою має бути планування в орендних будинках? Скільки буде коштувати оренда і можна буде викупити квартиру в орендному будинку? Ці та інші питання знайдуть відображення в підготовлюваному законі. У Відомстві запевняють, що новий закон про орендному житло допоможе вирішити житлову проблему багатьом українцям.

     

Як повідомляє видання budport.com.ua ринок орендного житла буде розвиватися в декількох напрямках. Відповідно, з'являться орендні будинку з різним «статусом».

     

Державні орендні будинку

Замовниками можуть виступати центральні органи влади. Міністерства, Верховна Рада та ін. Такі орендні квартири передбачається видавати співробітникам цих відомств, причому тільки на період їх роботи в цьому відомстві.

     

Сьогодні, наприклад, багато народні депутати, які не мають власного житла в Києві, живуть у готелі «Київ». Вартість проживання їм оплачується з бюджету. Інші нардепи знімають квартири, але бюджет їм також компенсує ці витрати. Що за номер у готелі, що за знімання квартири компенсація однакова: 20 150 грн в місяць. Це майже в 3 рази більше, ніж платять орендарі середньої двокімнатної квартири в Києві.

     

У Мінрегіонбуді вважають, що плата за житло в орендних будинках повинна бути нижче, ніж в середньому на ринку. Тобто, якщо у тій же Верховній Раді з'являться «власні» орендні будинку, навантаження на бюджет може істотно скоротитися.

     

Також за рахунок будівництва орендних будинків планується, зокрема, вирішити проблему житла для військових.

     

Комунальні орендні будинку

Замовниками будівництва таких будинків повинні виступати місцеві влади. На квартири в муніципальних орендних будинках зможуть претендувати бюджетники (вчителі, медики, працівники соціальних служб та ін). На розсуд муніципальної влади, в орендних будинках можуть селити також молодих спеціалістів, представників пільгових категорій, людей, що мають особливі заслуги і т. д.

     

У ході підготовки законопроекту планується вирішити питання, хто буде платити за комунальне орендне житло. Якщо квартиранти – орендну плату для них обіцяють зробити значно нижче ринкової.

     

«Земля для місцевої влади буде безкоштовною, підведення комунікацій значно дешевше. Відповідно, будівництво таких будинків обійдеться на 30-50 % дешевше. Плюс термін окупності муніципальні влади можуть зробити 20 років. А значить, вартість оренди квартир в таких будинках буде значно дешевше, ніж оренда комерційних квартир, де хочуть окупити вкладення за 7-8 років», – каже заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.

     

Комерційні орендні будинку

Такі будинки можуть будувати приватні компанії. Квартири в таких будинках можуть здаватися в оренду як великим підприємствам, які захочуть таким чином залучити або утримати хороших фахівців, так і фізичним особам, які потребують в знімному житлі.

     

Такі комерційні орендні будинки будуть сприяти виходу з тіні всього ринку нерухомості, вважають ініціатори нововведення. Підприємство, яке вирішить залучити або утримати працівників, сплачуючи їм оренду, зможе фінансувати проживання тільки в офіційних орендних квартирах. Значить, люди будуть шукати легальні орендні квартири, а попит на нелегальні впаде.

     

«Сьогодні близько 70 % орендного житла перебуває в тіні. Цей ринок ніяк не регулюється. Ми зацікавлені створити такі умови, щоб ті, хто здає житло в оренду, вийшли з тіні. Ефективне впровадження цього ринку вплине на зниження орендної плати, що сприятиме залученню нових інвестицій, стимулювати розвиток житлового будівництва та галузі в цілому», – каже Лев Парцхаладзе.   

     

Потрібен новий Житловий кодекс

Перш ніж вводити нові правила на ринку орендного житла, потрібно прийняти новий Житловий кодекс. Сьогодні в Україні діє Житловий кодекс, прийнятий ще у 1983 році. Незважаючи на те що в нього було внесено безліч змін, у багатьох аспектах Україна досі живе за правилами радянського часу. Про це свідчить навіть назва документа: «Житловий кодекс Української РСР».

     

Одним із застарілих положень чинного житлового кодексу вважається норма про безкоштовну видачу квартир.

     

«Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду», – йдеться, наприклад, у ст. 31 Житлового кодексу.

     

Ця норма в Україні не виконується давно, і чиновники уже навіть не обіцяють повернутися коли-небудь до неї. Але квартирні черги існують до цих пір, і багато українців десятиліттями живуть у тісноті, продовжуючи сподіватися. Адже за чинною нормою кожна сім'я, в тому числі холостяки старше 18 років, має право на окрему квартиру.

     

У 2009-2010 роках був розроблений і навіть розглядався у парламенті проект нового житлового кодексу. Але він не вирішував усіх існуючих проблем, тим не менш викликав бурхливі дискусії і так і не був прийнятий.

     

Проблема в тому, що будь-здійсненний варіант зміни основоположною радянської норми – про безкоштовне житло – може бути розцінений як «звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», а це прямо заборонено Конституцією України (ст. 22).

     

«Сьогодні ми обіцяємо, але не виконуємо. Так краще не обіцяти. Ми просто самі себе обманюємо. І найстрашніше – обманюємо тих людей, які вірять і страждають. Просто краще їм перебудуватися, змінити спосіб життя і ставити перед собою інші цілі», – сказав Лев Парцхаладзе.

     

Для порівняння, в Європі практично кожен третій чоловік живе в орендованій квартирі чи будинку. А в багатоповерхівках  більшість квартир – орендні. У Швейцарії, наприклад, цей показник становить 71 %, у Німеччині – 58 %, в Нідерландах – 47 %.